Плакала

Врятую світ слів твоїх буду - ціла
За рік образ не складу ціну я
Горять мости горять і сліз моря
Та знай, це гра моя менше слів - більше діла

Врятую від слів твоїх хоч би тіло
Загнав підлій, не знайду душу я
Болить, ой як болить і кров кипить
Та донька вже не спить, менше слів - більше діла

Поплакала і знов фіалка розцвіла
Засяяв день таємними знаками
І мама молода й закохана мала
На кухні всі однаково плакали